Рік карантину: як це було. Частина 2

Несолодкий листопад

Адаптивний карантин не знизив захворюваність – статистика послідовно збільшувалася починаючи з липня. У середині жовтня Володимир Зеленський заявив, що в Україні знову запровадять локдаун, якщо буде приріст понад 9,5 тисяч хворих на добу. Проте цифри і далі росли, і коли вони наблизилися до цього показника, у МОЗ змінили умови запровадження жорсткого карантину – навіть кілька разів. Спершу це було +15 тисяч хворих на добу, а після того, як Україна наблизилася і до цього показника, – +30 тисяч. У кінці листопада Максим Степанов назвав єдиною умовою для запровадження локдауну здатність медичної системи витримувати навантаження.

Тим часом у жовтні-листопаді ситуація із захворюваністю погіршувалася і в Європі. Низка країн, зокрема, Бельгія, Англія, Німеччина, Греція, Польща, Австрія, Туреччина, повторно запровадили жорсткий карантин. Тим часом український уряд, аби стримати стрімке поширення коронавірусу, усунув місцеву владу від будь-якого регулювання карантину та запровадив жорсткі обмеження лише у вихідні дні в листопаді. Додатково запровадили штрафи за появу без маски в громадських місцях.

Львів відмовився дотримуватися «карантину вихідного дня», від якого найбільше постраждав би малий та середній бізнес, і оголосив суботи та неділі робочими днями. Упродовж вихідних для підприємців працювали Центр підтримки та юристи ЛМР, які пізніше допомагали оскаржувати накладені поліцією штрафи.

«Карантин вихідного дня» взагалі не допоміг стримати поширення коронавірусу, кількість хворих стрімко зростала. 28 листопада Україна досягла максимальної кількості нових хворих за день за час пандемії – діагноз Covid-19 за добу підтвердився у 16 294 людей. За кілька днів у МОЗ частково визнали неефективність такого формату обмежень та відмовилися від них.

Відкладений локдаун

Аби перервати ланцюг захворюваності, 9 грудня уряд вирішив запровадити знову локдаун, проте з незрозумілих причин відтермінував його початок до 8 січня. Вочевидь, під час святкувань Нового року та Різдва коронавірус не передається. У новорічну ніч ресторанам спершу дозволили працювати лише до 1:00, але пізніше перенесли дедлайн святкувань до 7:00. Водночас частина європейських країн, приміром, Польща, Німеччина, Чехія та Латвія, на період новорічно-різдвяних свят, навпаки, посилила карантин і запровадила комендантську годину.

Локдаун передбачав низку безглуздих обмежень, як-от заборона продажу певних товарів у супермаркетах – посуду, одягу, сірників, іграшок, сигарет (які в той же час можна було купити в дрібних кіосках). Крім того, працювати дозволили гірськолижним курортам, куди масово і поїхали тікати від жорсткого карантину українці. Пізніше Офіс президента назве «Буковель» причиною нового спалаху коронавірусу на Івано-Франківщині. Тим часом підприємці вже навчилися, як обходити заборони уряду і працювати, не отримуючи за це штрафи.

Другий пік

На початку лютого захворюваність знову почала зростати. Уряд вирішив повернутися до моделі адаптивного карантину і запроваджувати жорсткий карантин у тих областях, де ситуація стрімко погіршуватиметься. Наразі такі обмеження діють у Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській та Закарпатській областях, ще кілька областей – на межі. Прикметно, що «Буковель» працює і надалі, а в Кабміні не знають, хто і як може закрити курорт на карантин. Оскільки захворюваністю продовжує зростати і Україна знову почала досягати позначки +10 тисяч нових хворих за добу, в уряді допускають запровадження повторного локдауну по всій країні.

Довгоочікувана вакцина

Масова вакцинація від коронавірусу в Євросоюзі розпочалася в кінці грудня. В Україні ж перші щеплення мали зробити аж у середині лютого медикам. Очікувалося, що першими в Україну прибудуть вакцини Pfizer/BioNTech американо-німецького виробництва та китайська Sinovac Biotech, проте їхні поставки відтермінувалися. Лише 16 лютого в Україні розпочали реєстрацію першої вакцини проти Covid-19 – AstraZeneca, розробленої Оксфордським університетом. За кілька днів Максим Степанов (чомусь) вилетів особисто в Індію по першу її партію – 500 тисяч доз вакцини Covishield, що виробляється за ліцензією AstraZeneca.

Вакцинація від коронавірусу в Україні розпочалася 24 лютого у Черкаській, Вінницькій, Житомирській, Київській та Чернігівській областях, наступного дня – у решті регіонів. На цей момент в Ізраїлі першу дозу вакцини отримали вже більше половини громадян (населення Ізраїлю – приблизно 9 мільйонів). Тим часом в Україні за день щеплення отримують не більше шести тисяч людей, і такими темпами вакцинація усіх українців займе років за 15-20 – так собі перспектива, адже від коронавірусу, ймовірно, треба буде щепитися щороку, як від грипу. До речі, записатися в чергу на вакцинацію можна через додаток «Дія». Українців, які не входять у групи ризику, вакцинувати мають почати восени.

Та пізній початок вакцинації та її повільні темпи – не єдина проблема. МОЗ поки що програє й інформаційну війну, хоч і створило спеціальний сайт про вакцинацію. Вакцинуватися від коронавірусу, згідно з опитуванням, готові менше половини українців. В Україні загалом рівень довіри до щеплень – один із найнижчих у світі: лише третина українців вірить у їхню безпечність. На цьому тлі вакцина Covishield (як і дії влади загалом) у багатьох не викликає довіри – через країну виготовлення, і провокує поширення неправдивої інформації про її низьку якість. Насправді ж Covishield та AstraZeneca – ідентичні за складом. Дозвіл на використання цієї вакцини, крім України, дали Великобританія, ЄС, Індія і Канада.

***

На коронавірус за рік офіційно перехворіли понад 1,2 млн українців, проте немало людей хворіли у легкій формі чи взагалі безсимптомно і не зверталися до лікарів та не здавали тести. Карантин в Україні поки що продовжили до 30 квітня, проте, найімовірніше, він триватиме ще довго – до закінчення вакцинації всього населення. Сподіваємося, що чекати доведеться все ж не 15-20 років.