Рівно рік тому ВООЗ оголосила у світі пандемію через нову інфекційну хворобу Covid-19. Уряд України вперше запровадив загальнонаціональний карантин. Паралельно обмеження вводили й інші країни, закриваючи кордони, магазини, ресторани, церкви та ТРЦ. Уже рік українці позбавлені можливості вільно виїжджати за кордон, а часом – і вільно пересуватися всередині країни. Захисні маски, антисептики, робочі відеоконференції та онлайн-навчання стали буденністю.

Уже ніхто не сумнівається в тому, що життя після пандемії більше не буде таким, як раніше, адже увесь світ живе за новими правилами понад рік. ZAXID.NET пропонує пригадати, як це було в Україні.

Перша паніка

Карантин в Україні розпочався 12 березня 2020 року – на наступний день після оголошення у світі пандемії коронавірусу – із закриття навчальних закладів та обмеження масових зібрань. На той момент в Україні були лише три підтверджені випадки захворювання на коронавірус – два в Чернівцях і один у Житомирській області. 13 березня хвора жінка із Житомирщини померла. Львів одним із першим серед міст почав запроваджувати жорсткіші обмеження: закрили заклади культури, спортзали і басейни, нічні клуби та дитячі розважальні центри.

Без транспорту

З 16 березня Україна закрила більшість пунктів пропуску і обмежила в’їзд іноземців. У Львові, Одесі та Києві закрили всі заклади торгівлі, крім аптек, продуктових крамниць та АЗС. З 18 березня уряд заборонив пасажирські перевезення, у Києві, Дніпрі та Харкові закрили метро, а в деяких інших обласних центрах взагалі зупинили роботу громадського транспорту. У Львові ж обмежили кількість пасажирів та скасували безкоштовний проїзд для пенсіонерів.

Наростання напруги

Перший діагноз Covid-19 у Львові підтвердили 20 березня. Загалом в Україні на той день офіційно захворіла лише 41 людина, але в областях, де виявляли хворих на Covid-19, уже почали запроваджувати режим надзвичайної ситуації. Такий режим передбачає карантинні обмеження, проте не має порушувати права і свободи людей. З 24 березня українським туристам заборонили подорожувати за кордон, а 28 березня Україна взагалі закрила свої кордони. Режим надзвичайної ситуації поширили на всю країну, закривши більшість торговельних та розважальних закладів.

Перший локдаун

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав до «тотального карантину» ще 21 березня, проте уряд значно посилив обмеження лише з 6 квітня, коли в Україні було вже більше тисячі хворих. Українцям заборонили відвідувати парки, сквери, спортивні та дитячі майданчики і ходити вулицею більше, ніж по двоє, перебувати в громадських місцях без захисних масок чи респіраторів, їздити громадським транспортом. Пенсіонерам взагалі заборонили виходити з дому. Тим часом навчання в школах перейшло в онлайн-режим.

Церква в онлайні

На перший локдаун припали великі релігійні свята – Благовіщення, Вербна неділя, Великдень. Українські церкви почали адаптуватися до карантинних вимог ще раніше: ПЦУ дозволила проводити богослужіння без особистої присутності парафіян, УГКЦ звільнила вірян від обов’язкових сповіді та причастя. Доступ до церков для відвідувачів закрили, літургії почали транслювати онлайн. Паски святили завчасно на хлібзаводах та складах або на вулиці біля храмів з дотриманням соціальної дистанції.

Іронія долі

Водночас УПЦ МП коронавірусних обмежень не підтримала. Настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло закликав ігнорувати карантин та натомість частіше відвідувати церкви, адже причиною пандемії, за його словами, є людський гріх. Пізніше він сам захворів на коронавірус – як і ще понад 100 монахів лаври, троє з яких померли. Попри це парафії УПЦ МП проводили масові освячення вербових гілок та пасок, і після Великодня спалах коронавірусу зафіксували ще й у Почаївській лаврі.

Нарешті в перукарню і на поїзд

Послаблювати карантин в Україні почали з 11 травня: дозволили гуляти в парках, скверах та інших відпочинкових зонах – і вже по восьмеро, а не по двоє, відкрили салони краси, перукарні, непродовольчі магазини, музеї тощо. Ресторанам дозволили відкрити літні тераси, але за столиком могли сидіти максимум четверо.

З 22 травня дозволили відновити роботу громадського транспорту, відкрити готелі та відвідувати церкви, з 25 травня – відкрити метро і дитсадки. З 1 червня можна було працювати спортзалам, відновити міжобласні перевезення і роботу залізниці, з 5 червня ресторанам дозволили приймати відвідувачів у приміщеннях, а авіакомпаніям – відновити внутрішні авіарейси. Школи запрацювали вже з вересня. У деяких областях, де ситуація із захворюваністю погіршувалася, ці послаблення відтерміновували або ж скасовували.

Відірвані від світу

29 травня Україна відкрила 66 пунктів пропуску зі свого боку. Міжнародні перельоти відновили з 15 червня, цього ж дня дозволили в’їзд до країни іноземцям. Проте фактично вільно подорожувати українці не можуть і досі: кордони багатьох країн лишаються закритими для туристів. Наприклад, до ЄС можуть потрапити лише певні категорії іноземців – які тут навчаються або працюють, мають родичів чи право на постійне проживання. Тож авіакомпанії постійно коригують свої розклади і то скасовують, то відновлюють рейси з України, залежно від змін правил в’їзду до тієї чи іншої країни.

Частина країн – приміром, Грузія, Туреччина, Хорватія, Єгипет, Шрі-Ланка, Мальдіви, для яких туризм є надважливою галуззю, – з часом почала впускати туристів за наявності негативного ПЛР-тесту на коронавірус. Популярними туристичними напрямками стали Танзанія (Занзібар) і Домінікана, які впускають іноземців навіть без тестів. Після початку вакцинації у світі уряди різних країн розглядають можливість запровадження так званих Covid-паспортів, які дозволять вільно подорожувати вакцинованим іноземцям.

Для зручності мандрівників МЗС розробило спеціальну карту з актуальними правилами в’їзду українців до різних країн. Крім того, МОЗ що два тижні оновлює перелік країн, після повернення з яких потрібно обов’язково пройти два тижні самоізоляції.

Кольорові зони

На початку серпня в Україні запровадили адаптивний карантин. У кожному районі та місті обласного значення встановлювали зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівень епіднебезпеки – залежно від показників захворюваності та заповненості лікарень. Їх переглядали щотижня. Червоний рівень передбачав найбільш жорсткий карантин – фактично такий, який був навесні. У свою чергу зелений рівень лише зобов’язував людей носити маски чи респіратори та обмежував кількість учасників масових зібрань, пасажирів транспорту і відвідувачів закладів культури.

Комунікація на рівні

Із самого початку пандемії в Україні влада не могла скласти логічний план дій під час карантину та адекватно поінформувати людей про нього. Запроваджені обмеження критикували правозахисники, оскільки частина з них суперечила Конституції та обмежувала права і свободи людей. Урядові карантинні постанови доповнювалися по кілька разів через незрозумілі або неоднозначні трактування (наприклад, що таке «громадське місце»), а часом виправлялися заднім числом, бо хтось забув щось дописати.

Продовольчі ринки то закривали, то відкривали, то знову закривали, то знову відкривали. Більшість грошей фонду боротьби з коронавірусом, який створила Верховна Рада, витратили на ремонт доріг. Додаткові виплати медикам, які лікували хворих на Covid-19, затримували. Під час адаптивного карантину Максим Степанов переконував, що рівні епіднебезпеки встановлюють у регіонах на основі відкритих даних по захворюваності. Проте ці дані у вільному доступі так і не з’явилися. Та переважно верхівка влади, а особливо – очільник МОЗ Максим Степанов, замість визнання своїх помилок і проколів любила перекинути провину за них на безвідповідальних українців або вигадати собі виправдання.

Насправді до пандемії коронавірусу не була готова жодна медична система і жоден уряд світу. Проте багато країн за кілька місяців навчилися ефективно на неї реагувати та спонукати людей дотримуватися карантинних обмежень (у тому числі – власним прикладом), а в подальшому – змогли організувати масову вакцинацію своїх громадян.

Натомість часто нелогічні дії української влади призвели до того, що в Україні було (і досі є) два карантини: один – у постановах Кабміну, інший, хаотичний, – у реальності. Так, посилення карантинних обмежень під час дії адаптивного карантину повністю або частково ігнорували Львів, Тернопіль, Самбір, Чернівці, Івано-Франківськ, Черкаси та Луцьк.

Свою ж неспроможність контролювати дотримання карантину на місцях уряд прикривав досить безглуздими постановами-посиленнями – наприклад, обмеженням роботи ресторанів до 22:00 чи 23:00 (ніби коронавірус передається лише вночі). А з часом у «червоній» зоні дозволили і залізничні перевезення, і роботу кінотеатрів.

Наступний Пасха в Італії. На місяць швидше, ніж в Україні.
Повернутися до списку
Попередній Весна 2021